Музичний керівник  

Наталія Іванівна Уманенко

Працює над проблемою «Розвиток музично-ритмічного виховання за системою швейцарського педагога і композитора Еміля Жак-Далькроза  «Ритм, музика і рух плекають тіло й дух»»

Еміль Жак-Далькроз казав: «Ми не знаємо могутнішого і сприятливішого засобу впливу на життя та процвітання всього організму, ніж почуття радості...».

Еміль Жак-Далькроз (Emile Jaques-Dalcroze) вважав ритм універсальним началом, що формує тіло і дух людини: допомагає корегувати фізичні вади, позбавляє від психологічних комплексів, дає змогу знайти радість життя через творчість. Аби наблизити дітей до розуміння музичного ритму, педагог робив акцент на таких видах діяльності, як:

сприймання музики;

пластична імпровізація.

Специфіка педагогічних ідей Еміля Жак-Далькроза.

Еміль Жак-Далькроз вважав, що передусім слід навчати дітей відчувати музику, проникатися відчуттями, які породжує ритм і звуки, відгукуватися на них рухами тіла. Педагог наголошував на різниці ритміки й танцю: спонтанність, довільність, свобода замість завчених «па» і класичних поз.

Методична система Еміля Жак-Далькроза передбачає триєдність музики, слова й руху, де музика є основоположною силою, а не акомпанементом чи музичним фоном. На відміну від інших вправ під музику, що орієнтовані лише на її метричну пульсацію, в системі ритмічної гімнастики тіло «вчиться» реагувати на такі аспекти музики:

метроритмічна організація

акцентуація

паузи

звуковисотність

модуляційні процеси

агогіка й динаміка

темп

особливості інтонування та фразування.

Діти можуть втілювати ладове забарвлення музики пантомімою, особливості її ритмічного рисунка — плесканнями та притупами, динамічні відтінки — амплітудою та напрямком рухів, темп — інтенсивністю, швидкістю рухів.

Зрештою, тіло має так опановувати «музичну тканину», щоб складалося враження про «життя з музикою, життя в музиці».

Чому важливо уважно слухати музику?

М’язи і нервова система дитини, на думку Еміля Жак-Далькроза, мають бути привчені до відтворення різноманітних ритмічних рухів, резонувати на звуки, немов струни, а вухо — правильно сприймати звучання, бо це й дає поштовх для його пластичних втілень. Тому важливим у музичному вихованні педагог вважав сприймання музики: вслухаючись у музичний твір, дитина емоційно налаштовується на його характер, а відтак рухається відповідно до нього.

Також слухання музики та її обговорення активізує розумові здібності дітей, їхню увагу та спостережливість.

Які рухи покладені в основу пластичних імпровізацій?

Уже відомий дітям музичний твір — вдалий фон для пластичних імпровізацій. Утім особливої ваги Еміль Жак-Далькроз надавав пластичним імпровізаціям як відгуку на музичну імпровізацію педагога. Вони забезпечують необхідний ефект новизни та непередбачуваності, вчать миттєво реагувати на музичне звучання. Основним елементом ритмічної гімнастики є крок — своєрідна одиниця, яка і відміряє час, і структурує простір. Крок вкладається в межі четвертної ноти. Коротшим тривалостям відповідають коротші кроки, а довшим — кроки, що поєднуються з рухами рук і тіла.

Крок — це основа, на яку в ритмічних вправах зазвичай «нанизують» багато інших рухів:

основні — ходьба, біг, стрибки;

загальнорозвивальні — махи, вправи з предметами на розвиток плавності, пластичності, гнучкості й точності рухів;

імітаційні — відтворення дій людей, поведінки тварин, руху транспорта тощо.

Ритмічна гімнастика Еміля Жак-Далькроза дає змогу розвивати голос, інтонаційну виразність мовлення, що є особливо важливими для дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку. Адже пластичну імпровізацію педагог радив поєднувати також з імпровізацією вокальною — той, хто рухається, може одночасно наспівувати, у такий спосіб синхронізуючи рухові та мовленнєві творчі прояви.